Сам собі Мандрівник

Basilica di San Pietro

Будівництво цього без перебільшення головного собору Римської католицької церкви призвело до порушення єдності цієї самої церкви та виникнення явища протестантизму і багатьох релігійних воєн післяренесансної Європи. Просто Папі на будівництво, як завжди, не вистачало грошей… А ще, за переказами, тут знаходиться камінь, на якому стоїть уся Римська католицька церква. Цей камінь – апостол Петро. Принаймні, церква розповідає, а народ вірить, що могила апостола Петра знаходиться саме у соборі. Можливо…

 В епоху античного Риму це місце між Тибром і двома пагорбами – Янікулом і Ватиканом було зайняте цирком Нерона. Тут, за церковними легендами, прийняв мученицьку смерть і був похований апостол Петро. За єпископства Анакліта (в кінці І століття) на цьому місці була побудована невелика базиліка-усипальниця.

У 324 році імператор Костянтин замінив скромну усипальню на базиліку в стилі, характерному для ранньохристиянських церков Риму. Завершена в 349 році Констанцієм, сином Костянтина, ця базиліка з часом значно збагатилася за рахунок щедрих дарів пап і багатих жертводавців. Саме тут, в цій базиліці Костянтина, Карл Великий у 800 році прийняв корону з рук папи Лева III, а слідом за ним тут були короновані імператори Лотар, Людовик II і Фрідріх III.

Через тисячу років після свого заснування базиліка Святого Петра перетворилася на руїни, і тільки при папі Миколі V, за порадою Леона Батісти Альберті, почалося відновлення і розширення базиліки на основі проекту Бернардо Росселіно. У самий розпал будівництва (1455 рік), коли почалося зведення нової катедри, роботи були припинені у зв'язку зі смертю папи Миколи V. І тільки в 1506 році при папі Юлії II будівельні роботи були відновлені.

Велика частина колишньої базиліки була зруйнована Браманте (який отримав титул майстра-руйнівника), який вирішив побудувати будівлю заново в сучасному класичному стилі, тобто будівля повинна була мати в плані грецький хрест. За півстоліття в будівництві собору брали участь, змінюючи один одного, зодчі Фра Джокондо, Рафаель, Джуліано да Сангалло молодший і, нарешті, Мікеланджело, який видозмінив проект Браманте, збільшивши розміри собору і увінчавши його величезним куполом.

Його ідея собору, орієнтованого на центральний купол стала основною. Зміцнивши фундамент споруди, і зробивши його більш монументальним, великий архітектор розробив багатоколонний вхідний портик і звів барабан центрального куполу. Проект Мікеланджело передбачав додаткові чотири малих куполи, однак після його смерті архітектором Віньола були реалізовані тільки два, а центральний купол був зведений вже Джакомо делла Порта.

Послідовники чітко слідували принципам, закладеними Мікеланджело. Потім, при папі Павлі V, було вирішено знову перепланувати будівлю базиліки, повернувшись до ідеї латинського хреста. З цією метою архітектор Карло Мадерно додав з кожного боку будівлі по три капели і продовжив наву до розмірів сучасного фасаду, який став предметом конкурсу проектів, в якому здобув перемогу Мадерно. Роботи були розпочаті ним в 1607 році і завершені у 1612 році.

В результаті купол виявився прихований монументальним фасадом, втратив своє домінуюче значення і сприймається тільки здалеку (з вулиці Via della Conciliazione, яка веде на Площу святого Петра). А фасад собору має розміри 45 на 115 метрів, вражає своїми потужними формами, урочистою ритмікою коринфських колон, пілястрів центрального порталу і бічних арок. Верх прикрашений дев'ятьма балконами. Елементом, що увінчує композицію, є традиційний аттик з балюстрадою, на якій встановлені тринадцять величезних статуй Ісуса Хреста, Івана Хрестителя та апостолів. 18 листопада 1626 року Папа Урбан VIII освятив собор Святого Петра.

Фасад собору Святого Петра виходить на вражаючих розмірів площу Святого Петра, яка в плані має величезний еліпс, найбільший діаметр якого дорівнює 240 метрів. Її планування здійснене за геніальним проектом Лоренцо Берніні, що за допомогою монументальних бічних колонад додав площі особливе символічне значення. Ці колонади, розташовані півколом уздовж коротких сторін площі, складаються з чотирьох паралельних рядів колон тосканського і доричного ордеру утворюють три внутрішніх проходи. Над антаблементом підносяться 140 величезних статуй святих. Тут також представлено герб папи Олександра VII, який став ініціатором створення площі, в центрі якої височить обеліск в оточенні двох фонтанів.

Власне обеліск, що отримав у середньовіччі назву «голка», був привезений в Рим з Геліополя імператором Калігулою, Нерон встановив його в своєму цирку, місце якого зараз якраз і займає собор Святого Петра.

У різні періоди реставрацій і перепланувань площі «голка» стояла поруч з собором, і тільки в 1586 році вона була встановлена ​​в центрі площі архітектором Доменіко Фонтана, що використав для цього складну систему підйомних механізмів. Інший архітектор, Карло Фонтана, який також брав участь у реконструкції площі, був автором проекту лівого фонтану (1677 рік), парного до правого фонтану, створеному півстоліття раніше архітектором Карло Мадерно.

Статуї апостолів Павла (з мечем в руці) і Петра (з ключем від Царства Небесного) розташовані перед входом в собор. Архітрав містить напис «Папа Павло V Боргезе, римський понтифік в рік 1612, сьомий рік свого понтифікату, звів на честь князя апостолів». Входом в собор служать п'ять порталів.

Портал Філарета (центральний портал). Виконано в бронзі в середині XV століття ще для античної базиліки Костянтина. На панелях присутні зображення Христа на троні, Мадонни на троні, святого Петра і святого Павла. На нижніх панелях представлені сцени мучеництва двох святих. Зліва - «Усікновення глави святого Павла, справа - «Розп'яття на перевернутому хресті святого Петра». Портал вінчає барельєф роботи Берніні «Ісус довіряє Петру ключі від Царства Небесного».

Ліворуч і праворуч розміщені Портал Добра і Зла (автор Лучано Мінгуцці в 70-х роках XX століття) та Портал Таїнства, зроблений майстром Венанцо Крочетта на замовлення Павла VI, який вперше відкрив його в вересні 1965 року. Портал прикрашений ангелом, який оголошує про сім таїнств.

Святий портал (останній портал праворуч). Виконано Віко Консорт в бронзі в 1950 році. Портал відкривають тільки в Святий Ювілейний рік, тобто, один раз в 25 років. Зсередини собору Святий портал замурований кам'яною кладкою. Напередодні Різдва кладку розбирають, і попередньо триразово ставши навколішки, першим входить діючий понтифік. В кінці Ювілейного року портал замуровують на наступні 25 років.

Портал Смерті (перший портал зліва). Виготовлений в 1964 році. Через нього виходить процесія під час похорону понтифіка. Портал прикрашають зображення Гробу Господнього, символи Євхаристії (хліб, вино і гілки лози), сцени вбивства Авеля, смерть Йосипа і мучеництво святого Петра.

Внутрішнє оздоблення Собору святого Петра багато декороване скульптурами, барельєфами, розписом та іншими творами мистецтва. Центральна нава, на підлозі якої є мітки, що визначають розміри найбільших соборів світу, обгороджена. Праворуч в кінці головного проходу встановлена скульптура святого Петра XIII століття, яка вважається чудодійною, тому кожен відвідувач намагається торкнутися її.

У центрі собору височить головний вівтар, служити месу за яким може тільки Папа Римський. Вівтар прикрашає монументальний ківорій Берніні, встановлений на чотири кручені колони, які увінчані скульптурами янголів. Висота чудового ківорію відповідає 4-поверховій будівлі. Незвичайна форма колон повторює силует кручених колон з храму Соломона, доставлених у Рим після взяття Єрусалиму. Бронзу для ківорію варварськи запозичили з давньоримського Пантеону за наказом Урбана VII.

Головна апсида собору, створена також Берніні, зберігає надгробки Урбана VIII і Павла III. Тут же знаходиться кафедра святого Петра, де чотири статуї отців церкви підтримують трон святого Петра.

З боку правої нави розташована Капела Милосердя, де знаходиться скульптурна група П'єта або «Оплакування Христа», робота 24-річного Мікеланджело. Незважаючи на те, що це одна з перших робіт юного скульптора, вона свідчить про зрілість творчості Мікеланджело, який навмисно підкреслив молодість Мадонни в якості символу вічного життя.

Поряд розташована Капела святого Себастьяна, де знаходиться велика мозаїка «Мучеництво Сан-Себастьяна», розроблена на основі картини Доменікіно, П'єром Паоло Крістофарі. У вівтарі капели розташована могила блаженного Папи Івана Павла II.

Інші капели собору також багато прикрашені та декоровані, тож, розглядаючи кожну з них, отримаєте значну естетичну насолоду.

Зверніть увагу на розташований у південному трансепті незвичайний пам'ятник Олександру VII, створений Лоренцо Берніні. У цій скульптурній композиції Папа зображений не за церковними канонами, сидячим на троні, а на колінах, занурений в молитву. Перед понтифіком розкинуте драпірування з червоного мармуру, на яке з обох боків спираються статуї, що уособлюють «Благодійність» та «Істину» з одного боку і «Справедливість» і «Розсудливість» з іншого. У центрі з-під чудового драпірування показується фігура скелета, який тримає в руках пісочний годинник із золотим піском, як символом невпинного потоку земного життя. Ця композиція в бароковому стилі вважається однією з помітних робіт Берніні.

Ризниця.

Спочатку ризниця була розташована в Ротонді святого Андрія на південному боці собору. В ході декількох спроб реконструкції старої ризниці в 1715 році був оголошений конкурс проектів, де переміг архітектор Філіп Асторія. Він запропонував побудувати для ризниці окреме приміщення в якості прибудови до існуючого собору. Однак через високі витрати на будівництво, зведення нової ризниці було відкладено. Тільки в 1776 році Пій VI доручив Карло Марчіонне будівництво ризниці, яку ми і спостерігаємо в наші дні. Архітектор дотримувався загального стильового рішення і постарався вписати її в архітектуру собору. В наш час тут розташований Музей Скарбів Собору святого Петра, в якому зібрані головні священні артефакти Католицької Церкви. Вхід в музей платний за окремим квитком.

Сповідальня (гробниця) святого Петра.

В результаті археологічних розкопок, ініційованих Пієм XII, були виявлені фундамент давньоримської базиліки і руїни романського некрополя. При подальших дослідженнях в одній з ніш некрополя в 1953 році були знайдені кістки, загорнуті в дорогоцінну тканину пурпурного кольору. Знахідка дала Папі Павлу VI підставу стверджувати, що, цілком ймовірно, ці мощі і є останками тіла святого Петра. Зараз вони знаходяться в гробниці, яка називається «Сповідальня святого Петра». Спуститися в сповідальності можна подвійними мармуровими сходами, які розташовані перед головним вівтарем.

Купол собору, висотою 138 метрів, спирається на колони і вважається найвищим в світі. Внутрішню поверхню купола прикрашають зображення чотирьох євангелістів: Марка з левом, Луки з волом, Іоанна з орлом і Матвія з янголом, що водив його рукою при написанні Євангелія. Лев, орел і віл – так звані «апокаліптичні звірі», про яких Іоанн Богослов пише як про тварин, які оточували престол Бога. Навколо внутрішнього кола купола розташований напис двометрової висоти: «Ти – Петро, ​​і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою і дам тобі ключі Царства Небесного».

Вважається, що одночасно собор Святого Петра у Ватикані може вмістити близько 60 000 чоловік.

Як зазначалося вище, витрати на будівництво собору Святого Петра виявилися настільки великі, що для їх покриття Папі Леву X довелося за величезну суму грошей продати право на продаж індульгенцій в німецьких землях Альбрехту Бранденбургському. Проте, останній виявився надзвичайно жадібним ділком. Його зловживання індульгенціями стали однією з причин протестних ідей Лютера, Реформації і подальшого розколу Європи.

Piazza San Pietro, Città del Vaticano, Ватикан, координати: 41.902288, 12.458117.

Розклад роботи:

Пн-Сб, 9.00 – 18.00, вхід до 16.00.