Сам собі Мандрівник

Castello Sant’Angelo

Цей замок, побудований свого часу як усипальниця імператорів Риму, служив мавзолеєм, фортецею, папською резиденцією і в'язницею, в якій утримували найпросвітленіших вчених та мислителів, які підривали церковну монополію на істину і, як наслідок, владу. Зараз тут розташований музей, що розповідає про історію замку, а з тераси останнього поверху відкривається чудовий панорамний вид на місто.

Історія замку починається з 123 року, коли через брак місця для поховань в Мавзолеї Августа, імператор Публій Елій Траян Адріан почав будувати новий мавзолей для себе і своєї сім'ї. Через повагу до пам'яті великого попередника, Адріан зробив так, що його новий мавзолей не перевищував розміром усипальницю Августа. Зводився мавзолей протягом 16 років і був закінчений вже після смерті Адріана його наступником Антоніном Пієм. Він же розпорядився змінити статус мавзолею з сімейного на державний. До 217 року тут розміщували похоронні урни імператорів Риму, що правили після Адріана. Останнім з них був Каракалла.

Будівля мавзолею була побудована за зразком Мавзолею Августа. ЇЇ циліндричний корпус, що стояв на квадратному фундаменті зі стороною 89 метрів, мав 65 метрів в діаметрі при висоті 20 метрів та був покритий землею, насипаною у вигляді конуса і засадженою кипарисами і дубами та прикрашений по периметру статуями. На вершині знаходилася мармурова скульптурна група – імператор Адріан, який керує квадригою в образі божества Геліоса. Зовні будівля була облицьована місячним каменем (вид мармуру) з табличками, вмонтованими по всьому колу стіни, на яких вказані імена і титули тих, хто був похований всередині мавзолею. Похоронна кімната, розташована в самому центрі масивного барабану, – квадратна за формою з трьома прямокутними нішами. У цій кімнаті містилися урни з попелом імператорів.

У 270-х роках, за часів імператора Авреліана, завдяки своєму вигідному стратегічному розташуванню Мавзолей Адріана (зберігши функції усипальниці), став частиною оборонної стіни для захисту Риму від варварів. Ця стіна згодом була названа Авреліановою. У той час окремі частини конструкції були демонтовані і використані для будівництва нових будівель. Таким чином зникло мармурове зовнішнє облицювання мавзолею. Близько 520 року остготський імператор Теодоріх, котрий переніс столицю своєї імперії в Рим, перетворив будівлю Мавзолею в міську в'язницю, і ця функція зберігалася за ним до 1901 року.

Нову назву старий Мавзолей отримав в кінці VI століття. У 590 році місто охопила епідемія чуми. Проїжджаючи якось по мосту, що веде до Мавзолею, папа Григорій Великий, побачив на його вершині янгола, який вкладає в піхви меч, охоплений полум'ям – знак закінчення лиха. І насправді, хвороба скоро відступила. З цього моменту фортеця стала називатися Замком Сант'Анджело, і тільки набагато пізніше, в 1544 році, про цей епізод згадали і вирішили встановити на місці появи янгола мармурову статую Архангела Михаїла роботи Раффаелло та Монтелупо, яку через пошкодження замінили у 1752 році на статую з бронзи роботи Вершаффельта.

У 1277 році, за часів папи Миколи III за допомогою Пассетто («коридор») в Леонінській стіні з Замком з'єднали Ватикан. Цей прохід згодом неодноразово грав важливу політичну роль – втечу папи в разі загрози. Через нього папа Олександр VI чкурнув у замок, коли французькі війська в 1494 році напали на Рим, а Климент VII покинув місто в 1527 році при взятті його військами Карла V. Трохи пізніше понтифікат облаштував на території мавзолею комфортні апартаменти, на випадок, якщо повториться історія з облогою столиці. На випадок вимушеного перебування папи були реконструйовані окремі зали і покої, стіни прикрашені фресками, а до будівлі прибудовані приватні лоджії. Для підвищення оборонної ефективності замку, в середині XV століття були зведені чотири кутових бастіони і виритий глибокий рів. Бастіони були названі на честь святих апостолів, авторів чотирьох канонічних Євангелій – бастіон Сан-Маттео, бастіон Сан-Марко, бастіон Сан-Луки і бастіон Сан-Джованні. Таким замок Святого Янгола дійшов до нашого часу.

Для сучасних відвідувачів, замок Святого Янгола постане у вигляді пам'ятки, розділеної на 6 рівнів. Знайомство з замком починається з вузького Двору Спасителя, який отримав свою назву через розміщений тут мармуровий бюст Ісуса Хреста, датований XV століттям. Круговий коридор під відкритим небом веде у двір Приречених, де розстрілювали засуджених до смерті в'язнів. Через велику арку біля входу в замок по сходах можна потрапити на вихідний рівень, де спочатку і знаходився Мавзолей Адріана. Широкий коридор веде до прямокутної кімнати з великою напівкруглою апсидою, де раніше знаходилася величезна статуя Адріана. Від стародавнього залу гробниці Адріана йде спіральний тунель з високим склепінням, через який можна потрапити на більш високий рівень.

Другий рівень замку починається з Залу Урн, в якому в глибоких аркових нішах стоять урни з прахом Адріана, його дружини Сабіни і їх сина Еліо Цезаря. Поруч знаходяться тюремні камери, в яких утримувалися в'язні Замку, а також Зал Правосуддя, в якому зачитувалися їх смертні вироки. У цій же частині замку були виявлені численні ніші і приміщення для зберігання стратегічних запасів на випадок облоги.

На третьому рівні Замку розташований невеликий квадратний Двір Янгола, де з 1747 року перебуває пошкоджена статуя початкового кам'яного янгола. На східному боці двору знаходиться вхід в папські покої, через які можна потрапити у володіння папи Климента VIII. Наступне приміщення – Зал Аполлона – приклад трансформації військової фортеці в аристократичну резиденцію. У 1534 році папа Павло III влаштував тут свої апартаменти, прикрасивши стіни покоїв фресками флорентійського майстра Періно дель Вага на тему міфічних історій про Аполлона. За наказом папи Євгенія IV недалеко від папських покоїв була влаштована капела в честь святих Косьми і Даміана. Бічні стіни капели були розписані Мікеланджело Буонарроті. Вівтар, що зображує Мадонну з немовлям, оформлений Рафаелло да Монтелупо. Далі по коридору розташовані апартаменти, що складаються з двох маленьких кімнат з ванною, в яких протягом шести місяців перебував в облозі папа Клемент VII. Ванна кімната зроблена за прикладом древніх терм з подачею по трубах гарячої води. Оформленням інтер'єру займалися відомі художники Джованні да Удіно і Джуліо Романо.

На четвертому рівні замку знаходиться крита галерея з унікальним видом на Тібр. Тут зібрані археологічні знахідки замку, скульптури, елементи декору і ліпні фігури, що раніше прикрашали гробницю Адріана. Далі розташовані кімнати папи Пія IV, лоджії Юлія II і Павла III, а також кілька залів з зібраннями зброї різних епох. Кілька залів цього рівня заслуговують на особливу увагу. Зал Персея, прикрашений позолоченою ліпниною та фресками, розповідає легенду про Персея. У цій невеликій кімнаті знаходяться гобелени, предмети меблів і картини «Плач по Христу» і «Дама з єдинорогом». Наступний Зал Амура і Психеї названий на честь оформлених фресками стін на тему міфічних оповідань Апулея. Тут знаходяться маленький вівтар, ліжко і кілька картин: «Відпочинок на шляху до Єгипту» роботи Федеріко Бароччі, «Несення хреста» Себастьяно дель Пьомбо і портрети пап Павла III і Олександра VI. Зал Паоліна створений в середині XVI століття як приймальний зал Павла III Фарнезе і з тих пір став залом для прийому послів і важливих гостей.

П'ятий рівень відкривається Кімнатою казначейства, що використовувалася для зберігання казни і церковних архівів. По периметру круглого залу розташовані дванадцять шаф з горіхового дерева, а в центрі – дерев'яні та залізні скрині, встановлені за наказом папи Сікста V, доступ до яких мав тільки він. Слідуючи по маленькому коридору, звідси можна потрапити в Бібліотеку замку, яка колись була апартаментами Павла III, і прикрашену фресками на тему величі Римських імператорів і католицької Церкви.

Шостий рівень – Тераса Янгола, з якої відкривається чудовий вид на Тибр і Собор святого Петра. Зліва на вершині розташований «Дзвін засуджених», який сповіщав про майбутню страту. З тераси можна потрапити в Колонний зал і Зал Прапорів, де збережені прапори полків піхоти італійської армії.

Щоб з'єднати цей величний монумент з Марсовому полем, був побудований Міст Сант-Анджело. Він складається з трьох величезних центральних арок і двох похилих платформ, підтримуваних трьома арками з правого берега і двома - з лівого.

Lungotevere Castello, координати: 41.902517, 12.466383

Вівторок - Неділя: 9.00 – 19.30