Сам собі Мандрівник

Pantheon

Назва цього храму з часом стала узагальнюючою назвою для певної підбірки чи то сакральних сутностей, як от боги чи святі, чи то героїв. Сама назва Пантеон – грецька, що означає «храм усіх богів», але його реалізація, яка дійшла до наших днів – римська. Причому Пантеон у Римі – найкраще збережена до сьогодення давньоримська пам<'ятка, яка до наших днів лишається неперевершеним шедевром купольної архітектури!

Перша будівля Пантеону була побудована на Марсовому Полі в 27-25 роках до н.е. на честь перемоги при мисі Акцій, що затвердила необмежену владу Октавіана Августа. Це був храм, присвячений найбільш шанованим богам роду Юліїв (Нептун, Юпітер, Марс, Венера, Плутон, Меркурій і Сатурн). Будівництвом його на свої кошти керував консул Марк Агріппа, друг і зять імператора Августа. Пантеон був першим римським храмом, в який допускалися прості люди. До цього всі обряди і жертвопринесення відбувалися на майданах перед храмами, а всередину будівель могли заходити тільки жерці. На фронтоні будівлі буквами з бронзи був викладений напис «М. AGRIPPA L F COS TERTIUM FECIT» ( Марк Агріппа, син Луція, обраний консулом в третє, спорудив це). Фасад прикрашали статуї і каріатиди.

Цей перший Пантеон був знищений під час триденної пожежі в 80 році н.е., проте, разом з іншими храмами, був повністю відбудований під час відновлювальних робіт імператора Доміціана. Під час правління імператора Траяна він був знову зруйнований після удару блискавки і вже повністю перебудований при імператорі Адріані близько 125 року. Однак ім'я Агріппи на фронтоні було залишене. Проект будівництва належить Аполлодору Дамаському, відомому архітектору того часу.

Конструкція храму має циліндричну форму і являє собою круглу ротонду. Висота куполу від підлоги дорівнює його діаметру (43 метра), тобто внутрішній простір храму здатен вмістити повну сферу – ідеальну форму, що символізує образ Всесвіту. Купол храму уособлює небесне склепіння, освітлюваний головним небесним світилом – Сонцем. Він навіть ширший, ніж потужний купол собору Святого Петра. Стеля куполу спочатку була позолоченою. Світло проникає через «Око Пантеону» – круглий отвір діаметром 8,5 метри в центрі склепіння. Щороку 21 червня (день літнього сонцестояння) в полудень сонце проходить через Око Пантеону і осяює всіх, хто входить у головні двері храму. Світло, потрапляючи всередину храму, не розсіюється, і світловий стовп ніби матеріальний.

Зсередини поверхня купола прикрашена 140 кесонами. Ці поглиблення мають не тільки декоративне, але і конструктивне значення. За рахунок них значно знижена маса склепіння. Було підраховано, що вага куполу становить 5000 тонн! Але, зі збільшенням висоти склепіння, його товщина і маса зменшуються. Так, наприклад, товщина бетонної маси в основі дорівнює 6 метрам, а біля Ока Пантеону – 1,5 метра. П'ять рядів кесонів (по 28 в кожному) по колу купола – це, практично, схема небесних сфер. За легендою, відвідавши Пантеон і побачивши його купол, Микола Коперник остаточно зміг розрахувати параметри геліоцентричної системи світу. Купол дивував своєю досконалістю і зодчих Відродження, зокрема Мікеланджело, який робив його виміри при проектуванні собору Святого Петра.

Великі бронзові двері, що, імовірно, збереглися з античних часів і відреставровані в XVI столітті, ведуть до круглого залу Пантеону. Його стіни, товщиною понад 6 метрів, покриті плитами з кольорового мармуру. На нижньому рівні знаходяться сім великих ніш, по черзі трапецієподібних і закруглених. Ніші присвячені п'яти планетам, про які знали римляни, а також світилам – Сонцю і Місяцю. Раніше в Пантеоні знаходилися статуї семи богів, які згодом були замінені на статуї святих.

Храм виконував своє призначення аж до поширення християнства. Ні у варварів, ні у релігійних фанатиків не піднялася рука зруйнувати Пантеон. У 608 році візантійський імператор Фока подарував його Папі Боніфацію IV. 1 листопада 609 року він був освячений папою і став парафіяльною церквою Святої Марії і Мучеників (Santa Maria ad Martires). З тих пір 1 листопада християни і стали святкувати День всіх Святих. Назва була дана на честь мощей християнських мучеників, перевезених в Пантеон з катакомб Риму. У 655 році Констант II, імператор Константинополя, під час візиту до Риму вивіз із храму деякі бронзові деталі оздоблення і позолочену черепицю. Тільки на початку VIII століття, під час правління Папи Григорія III, будівлю покрили свинцевим дахом. До XIV століття Пантеон неодноразово перебував у запустінні.

Відразу ж після перетворення храму в церкву всі предмети, пов'язані з язичницьким культом, були знищені, а замість них з'явилися вівтар і апсида, статуї християнських святих і картини на біблійні сюжети. В апсиді знаходиться копія візантійської ікони Мадонни (оригінальна ікона зараз зберігається у Ватикані). Протягом 1378-1417 років храм був фортецею в боротьбі між римськими сім'ями Колона і Орсіні. Часи були неспокійними, а стіни будівлі – практично неприступними.

Всередині головного залу влаштовано вісім ніш, одна з яких є входом, а в інших розташовані сім статуй святих – Святого Анастасіо, Святої Агнес, Мадонни дель Какко, Святого Ераса, Святого Миколая, скульптура «Коронація Діви» і групова скульптура Святої Анни і Пресвятої Богородиці.

Починаючи з епохи Відродження в Пантеоні, як і у всіх церквах, стали влаштовувати поховання видатних людей свого часу. Тут спочиває багато знаменитих художників, скульпторів та музикантів: живописці Періно дель Вага, Аннібале Карраччі, Таддео Цуккарі, Джованні да Удіне, Рафаель Санті та його наречена Марія Біббієна, архітектор Бальдассаре Перуцці, скульптор Фламініо Вакка, музикант Арканджело Кореллі. Цікавим є напис на надгробку Рафаеля:

«Тут спочиває той Рафаель, який змагався з великою Матір'ю-природою. Вона побоювалася, що в своїй творчості він перевершить навіть її, і що вона зачахне, коли його не стане».

Тут також знаходяться усипальниці вінценосних осіб з Савойської династії. Одним з перших в Пантеоні був похований перший король об'єднаної Італії Віктор Еммануїл II Савойський – великий борець за єдність своєї країни, про що говорить напис на його надгробку: «PADRE DELLA PATRIA» (Батько Вітчизни). Тут же знаходиться гробниця його сина і наступника, короля Умберто I з дружиною Маргаритою.

Зараз перед Пантеоном розміщений єгипетський обеліск, який в часи античності знаходився в храмі Ізіди на Марсовому полі. А біля входу відвідувачів «зустрічають» статуї Агріппи і Адріана, що ніби врівноважують історичну справедливість щодо будівлі.

Як і в будь-який храм, в Римський Пантеон не допускаються відвідувачі, які порушують дрес-код. Руки і ноги не повинні бути відкритими навіть в спеку. Проносити з собою їжу теж не варто. І краще відключити телефон.

Piazza della Rotonda, координати: 41.899104, 12.476774.

Вхід безкоштовний.